Народна мудрість, спираючись на багатовіковий досвід виховання дітей, стверджує:
· Якщо дитина живе серед добра й чуйності – вона вчиться бути доброю й чуйною, турбуватиметься про інших.
· Якщо дитина знаходить розуміння – вона стає терплячою.
· Якщо дитина відчуває заохочення – вона пізнає свою цінність.
· Якщо дитина живе серед ворожнечі – вона вчиться воювати.
· Якщо дитина стикається з насмішками – вона стає несміливою.
· Якщо дитина звикла соромитися – вона почувається винною.
· Якщо дитину оточують жорстокість, насилля – вона схильна до вияву подібної жорстокості й насилля .
· Якщо дитина живе в атмосфері радості, оптимізму – вона виявляє життєрадісність у своїх діях.